«Потім вони доберуться до нас звичайних, занадто балакучих громадян»: як боролася Гандзюк

Источник: Телеканал новостей «24»

Втрата державою монополії на силу – це одна з перших ознак її розпаду. Альтернативні силовики, а згодом і суди з’являються в державі, коли там втрачена довіра до влади. Коли громадяни бачать у ній не захист, а загрозу, відкривається вікно можливостей для тих, хто вміє швидше організовуватись і брати втрачене державою право на насилля.

До цього приводить безкарність злочинів, особливо якщо у їх скоєнні небезпідставно підозрюються представники влади, розслідування яких саботують, аби прикрити «своїх».

Смерть Георгія Гонгадзе зіграла не останню роль у тому, що у 2004 році українці вийшли на Майдан. Другий Майдан 2013 року почався з того, що люди, побачивши побитих студентів, вийшли на вулицю, розуміючи що наступним може бути кожен з нас.

З цих причин я можу стверджувати, що смерть Катерини Гандзюк може мати значні історичні наслідки для нашої держави, якщо чинна влада продовжить симулювати пошук замовників.


«Євромайдан» 2013 року

4 листопада, після трьох місяців лікування, в Київській міській клінічній лікарні №2 померла Катерина Гандзюк.

Я і багато з моїх колег вважаємо цю подію чимось на кшталт загибелі Сергія Нігояна на майдані – точкою неповернення у відносинах із державою, коли між частиною людей, що критикували чинну владу і силовиками, пролилася кров. Якийсь не дуже довгий час на те, щоб покращити ситуацію є. Для цього треба лише одне – дати відповідь на питання про те, хто замовив убивство Катерини Гандзюк.

Для того, щоб уникнути звинувачень у заангажованості мені доведеться коротко пояснити вам те, що відбулося, і ким з моєї точки зору була Катерина Гандзюк. Офіційно Катерина була радницею мера Херсона та виконувачкою обов’язків керуючого справами виконкому Херсонської міськради.

Херсон – це дуже непростий регіон, він межує з окупованим Кримом, підтримка Росії історично була там значно вища середньої по країні. За цей регіон ми небезпідставно переживали навесні 2014 року.


Херсон на карті України

Багато з того, що робила Катерина не дозволяють афішувати її побратими. Адже вона була дуже важливою частиною ланцюжка людей, які підпільно стримували спроби організувати у Херсоні так звану «руську весну».

Коли з усього регіону у Херсон стікалися проросійські «тітушки», Катерина завчасно сповіщала тих, хто може їх зупинити й у разі незаконних дій зробити те, на що не наважувалася відверто «ватна» Херсонська міліція.

До речі, щодо проросійських «тітушок» – запам’ятайте, будь ласка, Кирила Стремоусова. Він і його колеги намагалися відбити у поліцейського заарештованого за підозрою в причетності до анексії Криму Сергія Осьміна, який став «депутатом» євпаторійської міськради після анексії півострову.


Херсонський провокатор Кирило Стремоусов

З подібними явищами намагалася боротися Катерина Гандзюк. Вона була однією з тих, хто організовував оборону Херсонської облдержадміністрації, навесні 2014. Катя максимально сприяла проукраїнським ініціативам у регіоні – від допомоги тимчасово переміщеним особам, до розміщення ось таких бордів на кордоні з окупованим Кримом.


Білборд на кордоні з Кримом

Крім того, Катерина боролася з корупцією, особливо політичною і серед силовиків, і як результат: вона мала багато ворогів.

Друзі Каті стверджують що серед них були: екс-начальник управління поліції з захисту економіки в Херсонській області Артем Антощук, якого за прямого втручання Каті було звільнено. Голова Херсонської облради Владислав Мангер, про корупцію якого Катя та побратими зняли фільм. Начальник херсонської поліції Артур Меріков, близький соратник Арсена Авакова і голова соціалістичної партії Ілля Ківа, для якого Херсонщина – це базовий регіон. А також місцеві комуністи, сепаратисти, прибічники «українського вибору» Віктора Медведчука, хоча в принципі, яка між ними різниця?

А 31 липня 2018 року у дворі власного будинку до неї підбіг чоловік і вилив на неї близько літра концентрованої сірчаної кислоти.
І, на жаль, це було тільки початком.

В день нападу, на вимогу лікарів, які хотіли зрозуміти як далі лікувати Катю, експертизу кислоти поліція провести чомусь не змогла. Це зробили друзі Каті власним коштом. Спочатку правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею «хуліганство», пізніше перекваліфікувавши в завдання тяжких тілесних ушкоджень, а потім – у «замах на вбивство з особливою жорстокістю».

3 серпня 2018 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання Миколи Новікова, який виявиться не причетним до замаху. І якби не розслідування журналістів та активістів, яке довело його непричетність, на нього б змогли «повісили» цей злочин. 3 серпня генпрокурор заявив, що розслідування справи передадуть СБУ.

6 серпня Новікова взяли під варту. Хоча Гандзюк заявила, що він – не та людина, яка скоїла напад на неї. 20 серпня голова Нацполіції Сергій Князєв заявив, що загалом поліцією затримано 5 осіб, які «підозрюються слідством в організації та співучасті у скоєнні замаху на вбивство» Гандзюк. Тоді ж суд арештував на 2 місяці без права внесення застави підозрюваного в нападі Віктора Горбунова (слідство говорить, що він купив кислоту).


Віктор Горбунов

Наразі троє з п’яти підозрюваних навіть не у в’язниці, а під домашнім арештом. За три місяці Катерина Гандзюк перенесла 13 операцій. А 4 листопада вона померла. Причиною смерті стала поліорганна недостатність та хімічні опіки із залученням 39% тіла внаслідок нападу з використанням хімічної речовини. Але як кажуть релігійні люди – смерть це ще не кінець.

Після смерті Катерини посилилося інформаційне протистояння її прихильників і ворогів. Наші політики давно взяли собі на озброєння стару російську тактику, яку вони регулярно відчувають на своїй шкурі. Тактику яку Гебельс у свій час назвав тактикою «гнилої риби». Це коли різні і часто незрозумілі люди одночасно починають лити на когось бруд. З часом джерело забувається, а загальне враження про те що з опонентом щось не так залишається. Як відомо то Путін часто говорить ротом Володимира Жириновського. Арсен Аваков ротом Іллі Ківи. А Ілля Ківа у Херсоні ротом Кирила Стремоусова.

Після публікації під мої постом щодо смерті Катерини набігло багато людей, частина з них мала сильні ознаки фейкових акаунтів. Вони почали несамовито лишати там посилання на статті, які б дискредитувати Катю.

На їх погляд, це б мало якось узаконити усі, дуже схожі на умисні помилки слідства. І те що справа рухалася лише тоді коли на слідство чинився суспільний тиск. В якийсь момент я не витримав і почав питати у них, а чому б відразу не перейти до іншої тези: Чому б прямо не сказати, що вбивство Каті це було добре? Це правильно. Так їй і треба. Так буде з кожним, хто захоче відкрити свій рот на сепаратистів, комуністів, «медведчуківців», а також Антона Геращенка, Петра Порошенка та Арсена Авакова.

Увесь цей абсурд, коли представники влади та їх прибічники трохи не хвалять убивць Катерини цим не закінчився. Убивць знайшли. Але як і у більшості резонансних убивств вони не хочуть знайти замовників. Друзі Катерини вели у цей час паралельне слідство.

На їх думку посередником, який передавав гроші міг бути Ігор Павловський – колишній офіційний помічник депутата від «Партії регіонів» Самойленка. Нині офіційний помічник народного депутата від БПП Миколи Паламарчука. За їх словами, замовники нападу, який перетворився на убивство, теж, чисто через юридичні тонкощі сформулюю це так – з великою імовірністю пов’язані із владою.


Вбивство Катерини Гандзюк

І єдиний спосіб для влади спростувати чи підтвердити ці звинувачення – це провести неупереджене розслідування. І єдине, що на мій погляд, може це розслідування спинити – це те, що вони просто не хочуть здавати замовників убивства правосуддю. Але навіть якщо замовників знайдуть, у нас попереду буде суд. І я впевнений, що на нього теж треба буде тиснути. Як ми зараз змушені тиснути на суди, які розслідують справи Майдану і намагаються відпускати тих, хто нас убивав 5 років тому.

Дуже важливо пам’ятати слова Каті про те, що у нас попереду кілька складних років. В які нам варто триматися купи і горнутися одне до одного.

Бо спочатку вони розберуться з «лівими руками» «правих», з «правими» – «руками мусорів», а потім доберуться і до нас з вами – звичайних, але занадто балакучих громадян,
– казала Катерина Гандзюк.

Проста українська дівчинка з Херсону, яка боролася із силами значно більшими за себе. І яка їх продовжує перемагати навіть після смерті.

+Відео

ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ